Понеділок
18.06.2018
14:41
Вітаю Вас Гість
RSS
 
Полтавський ДНЗ №42 "Зайчатко"
Головна Реєстрація Вхід
Роль сім’ї у становленні особистості дитини »
Меню сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

«Роль сімї  у становленні особистості дитини»

 

         Традиційно головним інститутом виховання є сімя. Те, що дитина в дитячі роки набуває в сім»ї, вона зберігає протягом всього подальшого життя. Важливість сімї як інституту виховання обумовлене тим, що в ній дитина знаходиться протягом значної частини свого життя, і по тривалості своєї дії на особу жоден з інститутів виховання не може порівнятися з сім’єю. У ній закладаються основи особистості дитини, і до вступу до школи дитина вже більш ніж наполовину сформувалася як особа.

         Сім»я може виступати як позитивний, так і негативний чинник виховання. Позитивна дія на особу дитини полягає в тому, що ніхто, окрім найближчих для нього в сімї  людей – матері, батька, бабусі, дідуся, брата, сестри, не відносяться до дитини краще, не любить його так і не спілкується стільки про нього. І разом з тим, ніякий інший соціальний інститут не може потенційно нанести стільки шкоди у вихованні дитини, скільки може зробити сім»я.

         Для досягнення виховних цілей в сімї батьки звертаються до різноманітних засобів дії: заохочують і карають дитину, прагнуть стати для нього зразком. У результаті розумного застосування заохочень розвиток дітей як особистості можна прискорити, зробити успішним, ніж при використанні заборон і покарань. Якщо все ж таки виникає потреба в покараннях, то для посилення виховного ефекту покарання по можливості повинні слідувати безпосередньо за заслуговуючою їх провиною. Покарання повинно бути справедливим, але не жорстоким. Дуже суворе покарання може викликати у дитини страх або озлобленість. Покарання ефективніше в тому випадку, якщо провина, за яку він покараний, розумно йому пояснена. Не забувайте, що будь-яка фізична дія формує у дитини переконання, що він теж може діяти силою, коли його щось не влаштує.

У повній мірі від умов виховання в сімї залежить адекватна і неадекватна поведінка дитини.

         Діти, у яких занижена самооцінка, незадоволені собою. Це відбувається в сімї, де батьки постійно засуджують дитину, або ставлять перед ним завищені завдання. Дитина відчуває, що він не відповідає вимогам батьків.   Неадекватність також може виявлятися із завищеною самооцінкою. Це відбувається в сімї, де дитину часто хвалять, і за дрібниці і за досягнення дарують подарунки (дитина звикає до матеріальної винагороди).

         Шкільна успішність є важливим критерієм оцінки дитини як особи з боку однолітків і дорослих. Відношення до себе як до учня значною мірою визначається сімейними цінностями. У дитини на перший план виходять ті його якості, які більше всього турбують його батьків, - підтримка престижу (удома часто задають питання: «А хто ще отримав пятірку?»), слухняність («Тебе сьогодні не лаяли?») і так далі. У самосвідомості маленького школяра зміщуються акценти, коли батьків хвилюють не учбові, а побутові моменти в його шкільному житті («У класі з вікон не дме?», «Що вам давали на сніданок?») або зовсім мало що хвилює – шкільне життя не обговорюється або обговорюється формально. Достатньо байдуже питання: «Що було сьогодні в школі?» рано чи пізно приведе до відповідної відповіді: «Нічого особливого», «Все нормально».

         Крім загальної самооцінки, родина відіграє велику роль у формуванні характеру дитини,  розвитку її здібностей, духовному вдосконаленні тощо.

         У період від народження до 3-х років дитині особливо потрібні догляд та увага батьків. Малюк потребує спілкування, він має чути людську мову, звикати до неї, бо згодом сам почне розмовляти. Коли сформується мовлення - багато в чому залежить від того, як часто батьки спілкуються з дитиною. Мовлення є головною умовою розвитку особистості. Воно впливає на розвиток пам’яті, сприйняття, мислення. Якщо дитина погано розмовляє в 3-4 роки, то її психічний розвиток може затримуватися, вона відставатиме від своїх однолітків при вступі до школи, що значно ускладнить її адаптацію до навчання. Приблизно у 3 роки у дітей наростають упертість, негативізм, бажання зробити все навпаки. Малюк намагається відділитися від дорослих, установити з ними нові, глибші стосунки. Дитина прагне активності й самостійності. Батькам треба бути терплячими до перших проявів самостійності, адже у системі становлення особистості вони відіграватимуть значну роль.

         У 3-5 років діти активно грають у різноманітні рольові ігри. Ігри за змістом можуть бути різними, але мають одну мету – засвоїти в ігровій діяльності рольові функції, смисли та цілі життя. З цієї причини батькам важливо допомогти малюкові обрати ту гру, яка спрямовувала б до високих ідеалів: перемога добра над злом, надання допомоги іншим тощо. Якщо в цьому періоді недостатньо сформувалися життєві цінності дитини, то негативні наслідки можуть проявлятися у підлітковому віці.

         Період від 5 до 7 років є надзвичайно важливим для формування вольових рис особистості. Вольові риси формуються на основі здатності керувати власними бажаннями, доводити розпочату справу до кінця, відповідати за свої вчинки. Батьки можуть навантажувати різними обов’язками дитину – прибирання своєї кімнати, своїх речей, доглядати за домашніми улюбленцями тощо. Недостатня сформованість вольових зусиль призводить до втрати самоповаги після будь-якої поразки. Переживання невдач сприяє безвідповідальності, сліпій покорі обставинам, почуттю провини. Добре сформовані вольові риси допомагають здійснювати свої задуми, що сприяє розвитку ініціативи.

         Зважаючи на вищевказане, та з метою максимізувати позитивні і звести до мінімуму негативний вплив сім»ї на виховання дитини, необхідно пам’ятати основні внутрісімейні психологічні чинники, що мають неабияке виховне значення:

         приймайте дитину такою, яка вона є;

         любіть дитину не за щось, а за те, що вона є;

      • беріть активну участь в житті сімї;
      • завжди знаходьте час, щоб поговорити з дитиною;
      • цікавтеся проблемами дитини, вникайте у всі складнощі, що виникають в її житті, і допомагайте розвивати свої уміння і таланти;
      • не тисніть на дитину;
      • майте уявлення про різні етапи в житті дитини;
      • поважайте право дитини на власну думку;
      • відносьтеся до дитини як до рівного партнера, який просто поки що володіє меншим життєвим досвідом.


         Підсумовуючи, хочу наголосити, що у процесі виховання Ви, шановні батьки, повинні пам’ятати головне: діти наслідують Вас у всіх своїх діях, рухах і словах. Перші уявлення про ідеал, про досконалість пов’язані, насамперед, з образом батьків. Вимоги до дітей не повинні розходитись із власною поведінкою. Теплота домашнього  мікроклімату, комфорт і затишок стимулюють до прийняття родинних правил, манер, поведінки, поглядів і прагнень.

         Поважаючи особистість дитини, проявляючи до неї свою любов, розуміючи її інтереси, бажаю Вам, зробити все, щоб допомогти дитині стати людиною в найвищому сенсі цього слова!

Вхід на сайт

Пошук

Календар
«  Червень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930

Архів записів

Друзі сайту
  • uCoz Community
  • uCoz Manual
  • Video Tutorials
  • Official Template Store
  • Best uCoz Websites